Біля серця пекло і нестерпно боліло,
А на грудях поранених кров запеклась,
Та він дихав іще, і вуста шепотіли:
«Ти мене не залишив Ісусе? Ти спас?»
Руки дрібно тремтіли і враз притискали,
Книгу книг, що завжди біля серця носив.
Все єство наповнялось тривогою й жалем,
А піднятись з землі, він не мав уже сил.
Очі вгору підвів та з благанням молився:
«Отче мій, коли воля Твоя на життя ,
Допомогу пошли, бо я страшно втомився,
Вірю я, Ти Своє не залишиш дитя.»
Вже не чув, як до нього наблизились кроки,
Хтось на руки підняв, й на підводу поклав...
У шпиталі сказали: «Потрібен лиш спокій!
Він живий!» - На це воля Господня була.
Як до тями прийшов - враз за серце схопився:
«Боже мій! Де поділась Книга із книг?
Невже втратив її, як в яру опинився?
Чи можливо хтось викрасти Біблію встиг?
Лікар Книгу простяг понівечену дуже,
Той притиснув її до грудей, наче клад...
«Книга ця зберегла троє серденько, друже!»
«Навіть двічі!!!» - Збентежено мовив солдат.
~ДЛВ~
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Всадник мчится . - Николай Зимин Суд за жестокосердие и нераскаянность ждёт всех,кто обманывается в сердце своём,что он без греха и порока..И это время при дверях.Быть бы нам всем не спящими,а бодрствующими.Думающими о небесном ,а не о земном.Спасение мы получаем через дела веры,чтобы никто не смог похвалиться,как фарисеи,своей праведностью.И это очень справедливо,учитывая лукавое сердце человеческое!Н.Зимин.
Только знаю, все случится
Очень скоро,друг ты мой.
В белом всадник вновь промчится
Над уснувшею землей...
Только все это случится
Очень скоро,друг ты мой.
В белом,белый всадник мчится
Над уснувшею землей...
Поэзия : Молитва против войны - Варвара Скобарка http://blogs.mail.ru/mail/skobarka.69/8040DD040BAE02B.html
А Суд над Америкой начался уже, ураганы и техногенные катастрофы, в Европе тоже катаклизмы…
